Новини
Про унiверситет
Абiтурiєнту
Факультети
Наукова робота
Студентське життя
Спiлки
WebEmail
НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ



Головна / Про університет / Iсторiя унiверситета

Про унiверситет
 Iсторiя унiверситета
 
 Версiя для друку

Черкаський державний технологічний університет починався у далекому 1960 році як Черкаський загально технічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості. Щойно створена Черкаська область (7 січня 1954 року) і обласний центр розвивалися бурхливими темпами. Першим деканом факультету став кандидат технічних наук, доцент Дмитро Дмитрович Лещенко, який чимало зробив для становлення та подальшого зміцнення університету. Першими викладачами були В.П.Криштопа, О.Є.Кравченко, М.П.Лоєцький, Д.С.Сирота, Н.І.Пересипкіна, В.С.Королевич, А.В.Агальцев, В.І.Шатохін та інші. Троє викладачів мали вчений ступінь та звання: П.Ю.Маруня, І.Я.Казінкін, В.Т.Шпак. Доценти педінституту М.Є.Фонкіч та Г.О.Бугаєнко працювали за сумісництвом.

Черкаському регіону і обласному центру в умовах бурхливого розвитку на той час найбільш потрібні були інженери-будівельники. Тому з 20 травня 1961 року факультет було перетворено на Черкаський загально технічний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. В той час на факультеті навчалося близько 500 студентів. У 1963 році відбувся перший випуск, студенти після трирічного терміну навчання переводилися для продовження навчання в інші вузи України.

Промисловість у Черкаській області для свого дальшого розвитку відчувала нагальну потребу у висококваліфікованих інженерних кадрах. І саме це сприяло швидкому становленню нашого вузу, зміцненню його навчально-матеріальної бази. В 1969-70 роках за рахунок підприємств хімічної промисловості обласного центру було споруджено 2 навчальних корпуси. Сьогодні це корпуси № 2 і № 3. Завдяки цьому загальна площа інституту становила більше 8 тис. м2. В цей період було побудовано і гуртожиток № 1 на 400 місць. Навчання здійснювалось на вечірній та заочній формах. Всього нараховувалось 1200 студентів. Було створено також денне підготовче відділення. Кількість штатних викладачів зросла до 28. Діяло три кафедри: гуманітарних наук, загальнотехнічних дисциплін і кафедри загально-наукових предметів.

З 1970 по 1975 рік очолював загальнотехнічний факультет кандидат технічних наук доцент Аліпов Георгій Іванович.

У 1976 році керівником факультету було призначено кандидата технічних наук, доцента Миколу Гервасійовича Кайдаша, який до цього працював завідуючим кафедрою фізики Уманського педагогічного інституту.

З розвитком філіалу, збільшенням контингенту студентів рамки загально технічного факультету стали завузькими, тому 10 листопада 1977 року його було перетворено на Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту. Було створено будівельний факультет, започаткована спеціальність "Промислове та цивільне будівництво" з вечірньою формою навчання.

Створення філії сприяло прибуттю нових працівників, зокрема доктора технічних наук, професора А.К.Поліщука, кандидатів технічних наук, доцентів П.А.Донченка, Г.Т.Олійника, Л.П.Бедлевич.

Але найбільшим досягненням у розвитку філії став перехід навчального закладу Київського політехнічного інституту завдяки спільним зусиллям керівників області і міста І.К.Лутака, В.Г.Сокоренка, С.М.Гребенюка.

Подія ця відбулася 1 грудня 1979 року. Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту було підпорядковано Київському політехнічному інституту. Це внесло докорінні зміни в його профіль. Розпочалася підготовка спеціалістів різних галузей народного господарства. Було здійснено прийом студентів на спеціальності "Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", "Прилади точної механіки", "Механічне обладнання заводів будівельних матеріалів". Таким чином було вперше впроваджено наскрізну підготовку інженерів від першого курсу до останнього із п'яти спеціальностей. У 1980 році директором філіалу було призначено д.т.н. Поліщука А.К. В 1982 році створено вечірній факультет, деканом якого було призначено Битька М.М.

З 1980 по 1987 рік філію очолював доктор технічних наук, професор Поліщук Анатолій Костянтинович, який багато зробив для подальшого розвитку матеріальної бази навчального закладу. У 1983 році було здано в експлуатацію 9-ти поверховий навчально-лабораторний корпус, завдяки чому збільшились навчальні площі, поліпшилось технічне оснащення лабораторій, кабінетів. В цей час був побудований гуртожиток № 2. В ці роки прибувають до філії кандидати наук, доценти В.В.Мироненко, В.І.Фірсов, В.І.Кобко, Н.П.Красиловець, Є.Я.Губар, захищають кандидатські дисертації В.С.Королевич, В.І.Шатохін, К.Я.Охріменко, С.А.Кисіль, В.П.Оніпченко, О.Г.Березняк та інші. Почали працювати доктори наук, професори С.І.Губар, Є.О.Васильцов, В.І.Биков, Ю.О.Кочкарьов.

В серпні 1983 року став до ладу головний навчально-лабораторний корпус. З прийняттям його в експлуатацію корисна площа збільшилась вдвічі, значно поліпшилось технічне оснащення навчальних лабораторій і кабінетів.

В цьому велика заслуга обласних установ і організацій області і міста, а також їх керівників Лутака І.К., Сокоренка В.Г., Гребенюка С.М. і інших, які доклали багато зусиль для розширення філіалу та створили заділ майбутнього самостійного вузу.

У 1983 році відбувся перший випуск інженерів-механіків, розпочато підготовку спеціалістів за фахом "Радіотехніка", "Електронно-обчислювальні машини" за вечірньою формою навчання. Вперше в 1983 році здійснено набір на денне відділення за фахом :"Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти", "Прилади точної механіки, що стало базою створення механічного факультету. В цьому ж році відбувся перший випуск інженерів за фахом "Технологія неорганічних речовин".

На фото (зліва на право): Поліщук А.К. - директор філіалу; Олійник Г.Т. - лектор в аудиторії; Пархоменко В.Д. - міністр освіти України; Свечінський М.М.; Кобко В.І.; Глущенко А.О. - заступник директора.

У 1985 році у філії вже працювало 5 докторів наук, професорів, 35 кандидатів наук, доцентів. З першого дня своєї роботи вони мали тісні зв'язки з провідними вченими Київського політехнічного інституту, який як істинна альма-матер, ділився з ними своїм досвідом організації навчального процесу, наукових шкіл, здобутками виховної роботи. У ці роки в Черкасах почали активно нарощувати темпи виробництва такі підприємства як "Азот, фабрика гігровати, "Уманьферммаш", завод хімічного волокна, приладобудівний завод, машинобудівний завод ім.Г.Петровського, "Фотоприлад" та інші, яким необхідно було вирішувати ряд невідкладних проблем, що і стало основою укладання великої кількості госпдоговірних наукових тематик з науковцями філії. Для роботи в філії було запрошено, крім професорів, ряд кандидатів наук, доцентів, які проводили велику роботу з нарощення наукового потенціалу навчального закладу, зробили вагомий внесок в його дальше зростання. Це такі викладачі, як В.М.Лісоченко, В.І.Унрод, В.Є.Степаненко, Н.І.Степаненко, Г.С.Столяренко, О.П.Горох, К.З.Ягудін, В.В.Мироненко, Л.Г.Темнік, В.І.Фірсов, О.І.Бакаєв, Ю.Г.Лега та інші.

З 1985 року працює доктор технічних наук, професор Валентин Іванович Биков, він очолив кафедру технології машинобудування, що готувала технологів машинобудування та інженерів-електромеханіків зі спеціальності "Прилади точної механіки".

Розпочалася велика робота з оснащення лабораторій кафедри, були налагоджені тісні зв'язки з промисловими підприємствами міста і області, і спільними зусиллями оснащено всі лабораторії новітнім обладнанням і устаткуванням з ВО "Ротор", приладобудівного заводу, заводу телеграфної апаратури, "Фотоприладу" та інших.

З часом розширювали свої можливості підприємства, зростала потреба у висококваліфікованих фахівцях. У філії відчувалась необхідність поповнення рядів науковців для підготовки фахівців зі спеціальності "Обчислювальна техніка", "Комп'ютерні науки". Доктор технічних наук, професор Ю.О.Кочкарьов, який разом з кандидатом технічних наук, доцентом Г.Т.Олійником багато зусиль доклали до створення і розвитку кафедри обчислювальної техніки.

Вперше відкрито денне відділення по двох спеціальностях: технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструменти та прилади точної механіки. Збільшився і прийом студентів, зокрема на стаціонар до 125 чоловік, вечірній факультет до 300 і загальнотехнічний до 340 осіб. Згодом було відкрито механічний факультет з денною формою навчання, деканом якого призначено Ткаченка Анатолія Платоновича.

Станом на 16 березня 1985 року в інституті нараховувалось 2400 студентів: з них 190 - денної форми навчання, 1200 на вечірньому факультеті, 1010 - на заочному та 75 слухачів підготовчого відділення. На восьми кафедрах працювало 90 викладачів, серед яких було 3 доктори наук і 45 кандидатів, доцентів.

Київський політехнічний інститут на той час вже мав великий досвід створення самостійних вищих навчальних закладів, що відокремлювались від нього і ставали зразковими. Таким чином виникли самостійні інститути в Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Одесі та інших містах України. Черкаська філія КПІ також готувалася до такої події.

З початком перебудови змінилася процедура призначення керівників колективів, їх почали обирати на загальних зборах працівників підприємств, установ, організацій. У квітні 1987 року на загальних зборах колективу філії одноголосно директором було обрано професора Бикова В.І.

1 вересня 1991 року. Черкаський філіал Київського політехнічного інституту стає самостійним вищим навчальним закладом - Черкаським інженерно-технологічним інститутом.

А з 1991 року по 1999 рік першим ректором Черкаського інженерно-технологічного інституту був професор Биков В.І.

Інститут поповнився значною групою науковців, серед яких - доктор фізико-математичних наук, професор Кунченко Ю.П., доктор хімічних наук, професор Мінаєв Б.П., доктор технічних наук, професор Тимченко А.А., доктор історичних наук, професор Бушин М.І.

З 1991 року керівництво науковою діяльністю в інституті виконували проректори з наукової роботи:

1991-1998 рр. - кандидат технічних наук, професор Акіньшин В.Д.

1998-1999 рр. - кандидат технічних наук, професор Лега Ю.Г.

1999-2000 рр. - доктор технічних наук, професор Білоусов В.Я.

З листопада 1998 року ректором інституту обраний заслужений працівник народної освіти України, професор Юрій Григорович Лега.

У жовтні 2000 року відбулася акредитація інституту. Згідно з рішеннями міжгалузевої акредитаційної комісії від 15 грудня 2000 року та наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2000 року Черкаський інженерно-технологічний інститут акредитовано за найвищим - ІV рівнем. Працівники інституту розуміють, що це не лише визнання заслуг, а й здобуття права на більш високе звання - Черкаський державний технологічний університет.

26 вересня 2001 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України за № 406-р, наш інститут набрав статусу державного технологічного університету.

Черкаський державний технологічний університет - це сучасний багатопрофільний освітній заклад четвертого рівня акредитації, добре знаний на теренах вітчизняної освіти і науки та за кордоном. У складі університету 10 факультетів, 36 кафедр, спільні факультети з Харківськими національним та аерокосмічним університетами, 7 навчально-виробничих комплексів з коледжами, технікумами, ліцеями, філії факультету довузівської підготовки у райцентрах області. Майже сім тисяч студентів оволодівають знаннями в сучасних аудиторіях і лабораторіях восьми навчальних корпусів.

 

 

 

 Про університет
Ректорат
Черкаський університет i Болонський процес
Центр культури та виховання
Цифри i факти
Структура
Iсторiя унiверситета
Довiдник i контактна iнформацiя
Вхiд до WebEmail
Iм`я:
Пароль:
Пошук:
Черкаський державний технологiчний унiверситет
бул.Шевченко, 460 м.Черкаси, 18006
тел.:(0472) 71-00-92, факс: (0472)71-00-94, 73-02-32
e-mail: chdtu-cherkasy@ukr.net